Гроші: поняття, функції та види.

Основні теорії грошей.

гроші у гаманціГроші - це те, що суспільство визнає грошима; таке найбільш загальне й повне їхнє визначення. Економісти використовують термін «гроші» як зручне коротке найменування складного агрегату - грошової маси (money stock), що складає з ряду субагрегатів, таких як високоефективні (high-powered) або чисті (pure) гроші, майже гроші (near money), інші ліквідні активи. Ці субагрегати поєднують окремі компоненти грошової маси, що відрізняються ступенем своєї «грошовості», а саме тим, якою мірою вони виконують приписані грошам функції й наскільки вони ліквідні, тобто здатні перетворитися в інші види майна без втрати цінності. Тому часто говорять, що дати визначення грошей можна, визначивши їхні функції й ліквідність.

Гроші - специфічний товар, що є універсальним еквівалентом вартості інших товарів або послуг. Оскільки гроші - найважливіший атрибут економіки й складна економічна категорія, різні економісти визначають по-різному їхні  функції.

Більшість сучасних дослідників, перераховуючи функції грошей, стверджують, що гроші - це:

 - засіб обігу й платежу;

 - засіб виміру вартості;

 - засіб нагромадження й збереження вартості.

Усі сучасні грошові системи ґрунтуються на фіатних (символічних) грошах. Але історично виділяють чотири основні види грошей:

 - товарні (натуральні) гроші - гроші, у ролі яких виступає товар, що має самостійну вартість й корисність (худоба, зерно, хутра, перлини, а також мідні, бронзові, срібні, золоті, платинові повновагові монети).

- забезпечені гроші - гроші, у ролі яких виступають знаки або сертифікати, які можуть бути виміняні по пред'явленню на фіксовану кількість певного товару або товарних грошей, наприклад на золото або срібло.

- фіатні гроші- гроші, що не мають самостійної вартості або вона нерозмірна з номіналом. Фаітні гроші не мають цінності, але здатні виконувати функції грошей, оскільки держава оголошує законним платіжним засобом на своїй території. На сьогодні - це банкноти й безготівкові гроші, що перебувають на рахунку в банку.

- кредитні гроші - це права вимоги в майбутньому у відношенні фізичних або юридичних осіб (особовим чином оформлений борг), звичайно у формі переданого цінного папера, який можна використовувати для покупки товарів (послуг) або оплати власних боргів.

Уся безліч теорій про гроші ґрунтується на двох положеннях: яка функція грошей головніше й визначення місця грошей в економіці. Назвемо п'ять основних теорій грошей.

1. Металева теорія грошей (16-19 століття - період первісного накопичення капіталу). Основні представники: Монкрет’єн, Мін, Норс, Стеффорд, Кніс. Суть теорії: її представники виступали проти «псування» монети (додавання в сплав інших металів), за стійкі, повноцінні гроші. Головна функція грошей при цьому - міра вартості. До 18 століття ця теорія втратило свої позиції, до 19 століття було модернізовано: Кніс як гроші розглядав не тільки метал, але й банкноти Центрального Банку, але виступав проти паперових грошей, не розмінних на метал.

2. Номіналістична теорія грошей (в 17-19 століттях широко поширена в Європі). Основні представники: Берклі, Стюарт, Кнапп, Карамзін. Суть теорії: гроші повинні виконувати функцію засобу обігу, гроші створюються державою й вартість їх визначається тим, що на них написане, тобто номіналом, тобто гроші - це лише умовні знаки, використовувані в якості засобу платежу. Представники цієї теорії є прихильниками неповноцінних грошей, вони заперечують роль золота як грошового товару. Номіналісти заперечували товарну сутність грошей і функцію грошей, як загального еквівалента в розрахунках.

3. Монетаризм - класична кількісна теорія грошей (16-19 століття). Основні представники: Боден, Юм, Монтеск'є, Рікардо. Суть теорії: купівельна спроможність грошей так само як і ціни на товари встановлюється ринком, а в обігу повинні перебувати всі випущені гроші (основна їхня помилка). В 19 столітті Ірвінг Фішер спробував математично обґрунтувати кількісну теорію грошей за допомогою рівняння обміну: MV=PQ, де М - кількість грошей в економічній системі, V- швидкість обігу грошей (число обертів у рік однойменної грошової одиниці), Р-Р- середньозважений рівень цін готових товарів і послуг, Q- обсяг національного продукту, узятий у реальному вирахуванні, де V і Q - константи.

4. Кейнсіаньска теорія грошей(виникла в роки «великої депресії»). Основні представники: Д. Кейнс виробив свій метод урегулювання економічних процесів і виклав їх у науковій праці «Загальна теорія зайнятості, відсотка й грошей»(1936). Її основні положення:

 - швидкість обігу грошей змінюється разом зі зміною рівня доходів, нормою відсотка й ін. параметрами;

 - норма відсотка (дисконтна ставка, ставка по кредитах, ставка по депозитах)- основний важіль, через який умови грошового обігу впливають на випуск продукції й рівень зайнятості;

 - під час кризи економіки її регулювання можливо тільки адміністративними методами.

5. Сучасна синтетична теорія грошей ( 80-і рр. ХХ ст.). Визнаючи необхідність державного впливу на економіку в періоди кризи (у цей час прийнятна кейнсіанська теорія), її представники наполягають на необхідності вільного саморегулювання грошового ринку після ліквідації кризової ситуації (у цей час прийнятна теорія сучасного монетаризму). Цей синтез монетаризму й кейнсіанства служить практичною базою регулювання економіки на основі раціонального сполучення грошово-кредитної й фіскальної (податково-бюджетної) політики в цивілізованих державах.

 

Визначення грошей з різних джерел.

визначення грошей у світі

А. Ахієзер

Гроші є найважливішим соціальним інтегратором, одним із засобів перетворення локальних, замкнутих відносин між людьми, розвитку співтовариств по шляху загальних, людських відносин із закритих у відкриті, з жорстко обмежених у ті, що потенційно охоплюють все людство.

По словнику Енциклопедичного фонду

Гроші є загальним еквівалентом всіх товарів і служать формою вираження й мірою їхньої вартості.

Гроші - це абсолютний ліквідний засіб обміну. 

 В економічному сенсі

Гроші  - особливі речі або предмети, що служать загальним еквівалентом у рамках товарного обігу певної національної економіки.

У юридичному сенсі

Гроші - предмети, які є об'єктами цивільних прав, і які виконують у цивільному обігу функцію загального знаряддя обміну, тому що це не заборонено державою, а також предмети, виготовлені по визначеним законом зразкам спеціалізованими державними підприємствами й визнані державою в якості єдиного законного платіжного засобу із примусовим стосовно до грошей у власному розумінні слова курсом, вираженим у національній грошовій одиниці.

По словнику Національної економічної енциклопедії

Гроші - засіб платежу; інструмент, символ або предмет (металевий або паперовий), за допомогою якого провадяться платежі при передачі цінностей від однієї особи до іншої.

У західній економічній літературі

Гроші - все, що широко приймається в обмін на товари або як погашення боргу, при цьому упор робиться на функцію грошей бути засобом платежу.

У марксистській теорії

Гроші  - особливий товар, що виконує роль загального еквівалента при обміні товарів, продукт стихійного розвитку обміну й форм вартості.

Гроші - знаки, що є еквівалентом вартості.

По Біблійному енциклопедичному словнику (історично-релігійному), 1868 р.

Гроші  - євр. кесеф, тобто срібло.

По Зовні - економічному тлумачному словнику/Під ред. И.Фамінського, 2001 р.

Гроші - особливий товар, що виконує роль загального еквівалента.

Гроші - історична категорія, властива товарному виробництву.

По словнику В.В. Острошенко

Гроші - постійний стійкий загальний еквівалент, що має властивістю абсолютної безпосередньої обмінності.

По Оксфордській ілюстрованій енцкилопедії під ред. Р. Хоггарта, 2002 р.

Гроші (money) - засіб обігу, що дозволяє оцінювати товари й послуги в грошовому вираженні й обмінювати їх на гроші., а не на інші товари й послуги, як у бартерній (бартер) економіці.